Комментарии и анализ

Антисемитизм в СМИ. 4. Отрицание Холокоста

В течение 2007 года «Персонал плюс» опубликовал целую серию статей зарубежных опровергателей Холокоста, представляя их как «материалы Международной конференции «Исследование Холокоста. Глобальное видение», состоявшейся в 2006 году в Тегеране. В них представлены основные идеи ревизионизма Холокоста: еврейский Холокост является всего лишь одним из многих холокостов в истории человечества; количество жертв Холокоста очень преувеличено; не было никаких газовых камер и никакой попытки немцев истребить евреев, не было никакого приказа Гитлера по истреблению евреев Европы, не существует документов, подтверждающих наличие каких-либо планов истребления евреев, термин «изгнание» сильно отличается от термина «истребление» пр.
Вот как предваряет одну из этих публикаций редакция газеты: „Впродовж десятиліть людство, незалежно від віросповідання, раси чи національності, зіштовхується з концепцією так званого голокосту. Саме його використовують певні сили, щоб виправдати війни та економічні вимагання. При цьому й досі неможливо вільно дослідити факти, викрити тих, хто насправді стояв за цими подіями. Релігія голокосту сконструйована тими людьми, хто сам несе відповідальність за переслідування євреїв: сіоністів, які самі не вірять в Бога і які намагаються вбити цю віру у всього людства. На Міжнародній конференції в Тегерані, яка відбулася наприкінці минулого року, провідні вчені дали свої всебічні оцінки поняттю «голокост» та розкритикували всі спроби сіоністів фальсифікувати історію” („Персонал плюс”, № 32, 2007, „Голокост: правда і обман”).
Не отстают от зарубежных и доморощенные антисемиты.
„Світове єврейство зуміло переконати й закріпити громадську думку в тім, що в части Другої світової війни знищено 6 (!) мільйонів юдеїв. Навіть німців переконали в цьому й ті спокутують незаподіяний злочин” („За Українську Україну”, № 28, 2007, Л.Волошин, „Під машкарою „замполітів”).
Подлинные факты истории ревизионисты либо игнорируют вовсе, строя свои умозрительные теории на циничных ничем не обоснованных домыслах и предположениях, на которых строится всякий антисемитский миф, либо сопровождают их откровенно расистскими доводами.
„Голокост – цей феноменальний смертельний конфлікт здебільшого поміж німцями і жидами, масштаби якого до того ж сильно перебільшені юдейськими пропагандистами, - не є справою для розгляду у світлі українського законодавства, тим паче кримінального. І для цього немає жодних підстав. До речі, Голокост має свої причини, і то не конче ірраціональні, як твердять „професійні євреї – заробітчани на Голок ості”, але цілком зрозумілі економічні, релігійні, психологічно-ментальні, расові, тощо” („За вільну Україну плюс”, № 48, 2007, Б.Вовк, „Ще не встигла догоріти свіча, запалена за жертвами Голодомору, як жиди з Росії, Білорусі та України зібралися у Дніпропетровську ... на концерт!”).
Полностью отрицается или даже оправдывается участие украинцев-коллаборационистов в уничтожении евреев. В то же время утверждается, что разработчиками и даже исполнителями акций по уничтожению евреев были гитлеровцы-евреи, либо евреи советской Украины.
„Вочевидь, євреям важко забути, як німці дали їм прикурити в 1940-і роки. Тому, мабуть, і паплюжать всіх, хто хоча б і недовго перебував союзником консервативних німецьких революціонерів” („Українська газета плюс”, № 28, 2007, Андрій Корсак, „Скажена сука Вадима Рабиновича”).</em>
<em>„Злочини, приписувані так званим „українським поліцаям”, переважно скоювали євреї, що служили в „юденратах” і були „агентами гестапо” („За Українську Україну”, №27, 2007, Г.Білий, „Обмануті надії, або Спроба аналізу лише деяких втрат від „помаранчевої революції” чужинців”).
Одним из расхожих мифов о Холокосте является утверждение, что Катастрофа - это «еврейский гешефт», пропагандистский прием, рассчитанный на сохранение «особого статуса» евреев для «вытягивания» денег из Германии, США и даже Украины.
„Логічний висновок: Голокост – то, виявляється, товар винятково для гоїв, аби робити на ньому добрячий бізнес” („Українська газета плюс”, № 3, 2007, „Забаганки Фельдманів”).
„Ющенківський законопроект про кримінальну відповідальність за заперечення Голодомору і водночас Голокосту має всі риси класичного бюрократичного детективу. Спочатку Віктор Андрійович повідомив про свою ініціативу на засіданні оргкомітету з відзначення 75-річчя Голодомору в Україні. ЗМІ ревонули дружно «гур-ра!» і «шолом!». Не щодо покарання всіляких там збузинілих, які заперечують факт винищення голодом мільйонів українців. Йшлося, звичайно, про Голокост. Точніше, той гешефт, який з нього зробили сучасні юдо-нацисти” („Персонал плюс”, № 12, 2007, „Ожидовіла законотворчість”).
Заметный рост антисемитских публикаций о Холокосте был вызван законодательной инициативой Президента В.Ющенко об уголовной ответственности за отрицание Голодомора в Украине в 1932-1933 годах и Холокоста. Сравнение этих двух трагедий возмутило украинских антисемитов, всегда и везде заявлявших о несоизмеримости жертв евреев и украинцев, у которых «жертвы были намного большими». В многочисленных публикациях на эту тему прямо или в завуалированной форме обыгрывались все стандартные антисемитские мифы ревизионистов Холокоста.
„Із здивуванням, нерозумінням і обуренням сприйняли мільйони українців законопроект президента України про кримінальну відповідальність за «заперечення голокосту». Чому голокосту євреїв, а не геноциду вірмен? Чому голокосту, а не геноциду і депортації татар, чечено-інгушів, литовців, латишів, німців, естонців, американських індіанців? Мало було винищено українців і росіян за часів юдо-більшовицької влади за надуманим євреями звинуваченням в «антисемітизмі»? І чому наші «любі єврейські друзі» приховують, що Другу світову війну спланували єврейські ідеологи, такі як А.Ланц, Р.Шнерер, В.Адлер, К.Францос, Г.Фрюдинг та інші, які перейняли людино-ненависницькі ідеї від більш ранніх єврейських ідеологів... (следует еще ряд фамилий – Сост.). Фінансували Другу світову війну (а заодно і «голокост») єврейські бізнесмени (еще ряд фамилий евреев и якобы евреев – Сост.). Спровокували і розпочали Другу світову війну (і «голокост») «єврейські заколотники»: (длинный список высшего нацистського руководства Германии во главе с А.Гитлером – Сост.). То чому президент України погрожує етнічним українцям кримінальним переслідуванням тільки за бажання знати історію? Чому нам нав’язують трактування, що суперечить документальним фактам? Чому змушують вірити в єврейський «голокост», спровокований єврейськими фашистами і єврейськими сіоністами?” („Персонал палюс”, № 29, Г.Білий, „Чий „Гарант” президент Ющенко”).