Большинство идей антииудаизма современные антисемиты черпают из мифологии черносотенцев вековой давности. Критика иудаизма может вестись с самых разных позиций. Согласно христианской догматике, евреи – «народ-богоубийца», их «человеконенавистническая религия» требует кровавых жертв («ритуальное убийство»), иудеи – сознательные богоборцы, а, следовательно, проводники воли Дьявола, иудаизм и христианство взаимоисключают друг-друга и принципиально непримиримы. „Християнство є не продовженням, а прямим запереченням юдаїзму” („За Українську Україну”, № 8, 2007, Г.Щокін, „Про деякі питання нашої Православної віри”). „Сьогодні знову де-не-де спливають в Україні повідомлення про вбивства, які за своїми характерними ознаками схожі на ритуальні” („За Українську Україну”, № 26, 2007, „У Росії ритуальні вбивства дітей набувають масового характеру. А що в Україні?”). „Поки існує юдаїзм і Талмуд – ця основа сіоністського людиноненависництва – дружба між правдивими українцями та правдивими жидами засадничо, в принципі неможлива, як неможливе „добросусідство” вогню і льоду” („За вільну Україну”, № 25, 2007, Б.Вовк, „Симон Петлюра: від жидівського захисника до жидівської жертви”). С позиций расплодившихся в последнее время проповедников возврата к религиям предков и изобретателей всевозможных новых религий критика раздается уже и в адрес христианства, но обвиняется оно как порождение иудаизма. Для неоязычников, например, иудаизм – тоталитарная идеология человеконенавистничества, и все «грехи» христианства объясняются именно его еврейским наследием. Для сект, верования которых основываются на «арийской мифологии», утверждают, что Христос не был иудеем и его арийское происхождение евреи сознательно скрыли. „Народам, над якими паразити хочуть панувати, підсовують рабські релігії. Тепер вже доведено, як спотворили юдеї вчення Ісуса Хреста, сфальсифікували навіть його родовід від галілейського арійського роду на юдейський” („Сота Свободи”, № 19, 2007, Р.Орійська, „Вставайте! Кайдани порвіте...”). В иудаизме, утверждают авторы религиозного антисемитизма, кроются истоки как теории расового превосходства, так и теории классовой борьбы, за которой скрывается идея мирового господства евреев. Чаще всего, обвинения в расизме, фашизме, нацизме антисемитская пропаганда адресует Хабаду. Массив такой критики растет год от года. „Книга «Танья», яку написав рабин Шнеур-Залман на межі XVIII — XIX століть, є основою юдо-нацистського вчення Хабад (одного з найзагрозливіших для людства напрямів хасидизму) та сучасної єврейсько-расистської доктрини, яка виникла за 150 років до появи італійського та німецького фашизму. Отже, єврейські автори є розроб никами не лише лиховісного комунізму, а й не менш лиховісного фашизму. Що й підтверджує, з огляду на висновки дослідників, книга «Танья» („Персонал плюс”, № 24, 2007, „У центрі Києва продаються єврейсько-расистські книжки”). Инвективы в адрес священных книг иудаизма, обвинения в якобы непримиримой и агрессивной их направленности против неевреев – постоянно присутствуют в материалах антииудаистской тематики. „Юдейські сектанти – хабадники, озброєні людиноненависницькою ідеологією „Талмуду”, „Шулхан-Аруху” та іншими подібними витворами, спираючись на мільярдніі кошти єврейських олігархів і підтримку продажних урядовців, ведуть цілеспрямовану політику на вимирання корінної української нації” („За Українську Україну”, № 13, 2007, „Замовники і виконавці „расистської” клоунади. Заява Українськой Консервативної партії з приводу проведення в Києві „маршу проти расизму”). Иудаизм, утверждают антисемиты, исходя из своей провокационной теории «столкновения цивилизаций», скрытно и злонамеренно ведут в христианских странах подрывную работу против христианства и мусульманства - «подталкивают эти две мировые религии к искусственным конфликтам». Г.Щекин, выступая на 5-ой Международной научно-практической конференции «Диалог православия и ислама: роль религии в современной жизни», в частности, заявил: „МАУП робить все від неї залежне по створенню необхідних умов для здорового співіснування різних культур та виступає водночас проти будь-яких проявів антикультури. Одним з головних репрезентантів останньої виступає сьогодні сіонізм, який багатьма дослідниками вважається політичним продовженням юдаїзму. Саме з нього вийшла провокативна теорія «зіткнення цивілізацій», яка намагається підштовхнути носіїв найбільших світових релігій – християнства та ісламу – не до мирного діалогу, а до штучного конфлікту. Про це знав ще пророк Магомет, який зазначив в Корані: «Безсумнівно, ти переконаєшся, що сильніше за всіх ненавидять мусульман юдеї та багатобожники. Безсумнівно, ти переконаєшся, що найбільше дружелюбні до мусульман ті, які говорять: «Воістину, ми – християни» (Сура 5, 82)” („Українська газета плюс”, № 13, 2007, „Георгій Щокін: „Мт повинні поширювати Божі одкровення серед сучасного людства”). Немалая часть публикаций антииудаистской тематики направлена против отправителей религиозного культа. Раввинов обвиняют в их иностранном подданстве, тайной и разрушительной деятельности против Украины. „Кажуть, дов Блайх має великий «блат» з «першою леді» Катериною Чумаченко, яка начебто посприяла йому в переїзді із США до України, а може, не тільки йому одному? У колишньої співробітниці Держдепартаменту США (подейкують, що і ЦРУ) широке коло знайомих, таких, як цей «дов», які за невеликий відтинок часу зуміли в баранячий ріг скрутити вільну і свободолюбиву Америку й вивітрити її англосаксонський дух. Гадаємо, не надовго. Чи не це вони намагаються вчинити з вільною українською козацькою нацією, прикриваючись базіканням про необхідність досягнення і дотримання «толерантності» в українському суспільстві, під якою вони розуміють право однієї національної меншини бути «демократично» панівною в політиці, економіці і культурі народу, який славиться багатющою національною спадщиною світового значення. Представники українських національно свідомих організацій, які зустрічалися з Яковом дов Блайхом, зокрема на судових засіданнях, свід чать про недосконале знання ним української і російської мов, примітивізм його мислення. І це «головний рабин» України! А що ж казати про «середніх» і «менших» рабинів?” („Персонал плюс”, № 12, 2007, „Блатний” дов Блайх”). Хабаду приписывают исключительные финансовые возможности, которые направлены на подрыв независимости Украины, идеологическую пропаганду через скупленные СМИ, подкуп, проникновение в структуры власти своих людей или ставленников, торговлю наркотиками и пр. и пр. Обвиняя в „провокаторской сущности” иудаизм, антисемиты нередко прибегают именно к таким приемам борьбы с Хабадом. ”Для дестабілізації ситуації в Україні секта Хабад намагатиметься стимулювати міжнародні організації до застосування дискримінаційних санкцій щодо існуючої влади. З цією метою збирається компромат за фактом сприяння і причетності України до диверсійних актів, які готують терористичні організації секти Хабад на об’єктах Ізраїлю і Сполучених Штатів Америки. Джерело, що має оперативну інформацію і володіє агентурними ресурсами в цьому напрямі, надало достовірні дані про те, що секта Хабад, починаючи з 2002 року, на основі аналізу й прогнозу своїх аналітиків про стан ідеологічної, політичної, економічної та інших сфер життєдіяльності Української держави, розробила план компрометації України. Суть плану, реалізація якого відбувається повним ходом, полягає в підготовці компрометуючих матеріалів на окремих політичних і державних діячів, державні структури та технічному документуванні їхньої причетності і дієвої допомоги «терористам» у підготовці й проведенні силами й засобами терористичної організації, створеної і добре фінансованої сектою Хабад, масштабної терористичної акції на об’єктах, розміщених на території Ізраїлю чи США” („Українська газета плюс”, № 2, 2007, „Дикі танці Хабаду”). Украинская консевативная партия в своих многочисленных обращениях к украинскому народу «раскрывает» коварные планы Хабада по захвату Украины - скупке украинских земель, стратегических предприятий, истреблению украинского народа. «Разоблачаются» и преступные источники финансового могущества Хабада. Нередко подобные разоблачения заканчиваются требованиями к власти «депортировать снкту за пределы Украины», угрозами «призвать народ Украины к освободительной борьбе против иудео-нацистской секты Хабад-Любавич». „Шановні брати і сестри! Уже п’ятнадцять років на теренах України здійснюються так звані «демократичні реформи». «Реформи» фінансуються юдо-нацистською сектою Хабад і здійснюються в три етапи. Перший етап — «реформування» промисловості і сільського господарства, другий — «реформування» житлово-комунальної сфери і третій — земельна «реформа». Ідеологія реформ полягає в тому, що в економічних відносинах представники секти Хабад шкодять державі доти, поки державні підприємства стають нерентабельними, денаціоналізуються й переходять під їхній фінансовий контроль. Завершується перший етап реформ, результатом якого стало знищення промисловості і сільського господарства, поява мільйонів безробітних, тисяч безпритульних дітей, катастрофічне вимирання населення. Технологія «демократичних» реформ у промисловості полягає в приватизації підприємств у великих містах переважно представниками секти Хабад, яка фінансує більшість приватизаційних схем. (...) Але звідки у секти Хабад такі великі гроші, щоб скупити Україну? Це гроші за кокаїн, що поставляється в Україну. (...) Українська Консервативна партія звинувачує секту Хабад-Любавич у розвалі промисловості, торгівлі наркотиками і вимагає від влади негайної депортації секти за межі України... Українська Консервативна партія залишає за собою право закликати народ України до визвольної боротьби проти юдо-нацистської секти Хабад-Любавич. Хабадським юдо-нацистам не місце на Українській землі” („Українська газета плюс”, № 2, 2007, „Чужинській секті – не місце в Україні. Звернення Української Консервативної партії до українського народу”).