Комментарии и анализ
Антисемитизм в СМИ. 1. Конспирологический антисемитизм (теория заговора)
17.01.2008, Ксенофобия и антисемитизм Миф о геополитической власти евреев, мировом господстве, тайном заговоре с целью его достижения - самый универсальный, самый стойкий и самый эксплуатируемый миф антисемитской пропаганды. «Разоблачение» деталей этого заговора, раскрытие новых ужасающих подробностей планетарной деятельности еврейства – любимый сюжет антисемитской печати. „Таємна, цинічна війна організованого єврейства проти всього людства за законами підлості розпочалася давно, не вчора і не завтра закінчиться. Один вид боротьби замінюється іншим, але мета в організованого єврейства одна — це світове панування, володіння світом” („Українська газета плюс”, № 2, 2007, В.Кащук, П.Безпалько, „За вухами лящить од „котячої юшки”). „Євреї хвацько, заповзятливо і в страшнючій диспропорції (сто євреїв на одного-двох не-євреїв) захопили всі ключові пости й посади в цивілізованих християнських державах, і саме вони тепер визначають політику корінних націй” („За Українську Україну”, № 22, 2007, О.Воля, „Євреї”). Глава МАУП и ведущий идеолог украинского антисемитизма Г.Щекин в своих интерпретациях этого мифа так рисует подробности зловещего плана «заговорщиков»: „Межі загарбницьким планам не існує. Ті, хто спланував та реалізував масові вбивства в різних місцях планети, самі не зупиняться. Їхня мета — абсолютне панування. ЇЇ можна досягти лише шляхом знищення всіх «зайвих» народів та привласнення їхніх багатств. Тому не повинно бути жодних ілюзій — нас планують вбити! Ці чергові масові вбивства відбуватимуться, скоріш за все, шляхом не військової, а інформаційної агресії, політичних та фінансових диверсій. Першочергова мета — розкол держав на більш дрібніші (частини незрівнянно слабкіші за ціле), наступна — ліквідація державних кордонів (як це вже зараз відбувається в Євросоюзі) та управління територіями з одного центру за рахунок призначеної колоніальної адміністрації. Досягнення цих цілей супроводжуватиметься подальшим нищенням промисловості, сільського господарства, армії, науки та освіти. Результат — масове вимирання населення, глобальний геноцид” („Персонал плюс”, № 33, 2007, Г.Щокін, „Далі падати нікуди. Час підніматися”). Один из авторов газеты „Сота Свободи”, начитавшись подобных произведений антисемитской литературы, которую он называет „пророческими книгами”, с энтузиазмом подхватывает идеи Г.Щекина: „Усі ці праці одноголосно наголошують найбільш характерні ознаки сіоністсько-масонського плану підкорення всього світу, який загалом зводиться всього до шести пунктів щодо знищення ними в країнах „гоїв” (як вони зневажливо називають усіх не євреїв) таких найважливіших інститутів: 1) монархії та усіх організованих урядів, 2) приватної власності, 3) права спадковості, 4) патріотизму (націоналізму), 5) сім’ї (тобто шлюбу, традиційної моралі, виховання дітей у сім’ї), 6) усієї релігії” („Сота Свободи”, № 16-17, 2007, В.Кухарський, „Олігарх грабує нашу вітчизну або Націонал-демократична фальсифікація”). Перечислив ряд „жертв” реализации этого плана, автор тут же предлагает и решение проблемы: „Позбутися з національних територій усіх послідовників Талмуду, а їхнє майно, придбане незаконним, розбійницьким шляхом, сконфіскувати..”. При этом автор подчеркивает: „У жодному разі це не є закликом до будь-яких антисемітських дій” (Там же). Согласно Г.Щекину, Израиль уже сегодня, получив власть над США, руководит миром. „Єдиною супердержавою, яка претендує сьогодні на світове панування, є США. Згідно з оприлюдненими повідомленнями, державна влада, фінанси, засоби масової інформації цієї супердержави зосереджені переважно в руках організованого єврейства, що керуються інтересами расистського Ізраїлю. Тобто світом вже сьогодні намагається керувати агресивна невеличка держава шляхом проникнення своїх креатур на верхні щаблі соціальної піраміди США” („Персонал плюс”, № 33, 2007, Г.Щокін, „Далі падати нікуди. Час підніматися”). На очереди «организованного еврейства» «третий мегапроект» (после СССР и США) «создания искусственных псевдогосударственных объединений» - Европейский Союз. Он создан все по тому же плану «мирового господства», в нем уже сегодня заправляют евреи и, следовательно, он тоже подконтролен Израилю. „Відчуваючи скору загибель США, Ізраїль та його креатури швидкоруч намагаються побудувати нову тоталітарну структуру в Європі. Це вже третій мегапроект новітньої історії по створенню штучних псевдодержавних об’єднань. Аби переконатися, що в утворюваному сьогодні Євросоюзі грають головну роль всі тіж представники організованого єврейства, як це було в СРСР та США, достатньо проаналізувати керівництво Австрії, Англії, Німеччини, Франції, Угорщини та інших європейських країн. Там ви знайдете фішерів, меркель, саркозі, які є сьогодні президентами, канцлерами та прем’єр-міністрами європейських країн і які призначали на міністерські посади, генералами та послами переважно своїх одноплемінників. Таким чином, єврейська етнокраїна, яка була встановлена в СРСР і добігає кінця в США, формується сьогодні швидкими темпами в Європейському Союзі, який, з огляду на це, може бути згодом перейменований у „єврейський” (Там же). Но главным объектом подобных глобальных геополитических планов «мирового еврейства» для доморощенных антисемитов является, конечно же, Украина. Эта идея находит воплощение в разнообразных сюжетах, варьирующих тему «Украина под властью евреев». „Ми писали про це не раз і не два. Саме Україну обрали на роль «нового Ізраїлю». Чи, як мінімум, юдейської колонії, де це плем’я почуватиметься богообраними хазяями над безправними гоями-українцями... Сьогодні їм уже мало того факту, що порівняно з Верховною Радою навіть «найєврейськіший» американський конгрес — взірець політкоректності. Їм не достатньо, що в Україні стрімко зростає кількість євреїв-мільярдерів і стрім ко збільшується кількість українців, які опиняються за межею бідності” („Персонал плюс”, № 12, 2007, „Ожидовіла законотворчість”). „Чомусь так сталося, що владу в Україні узурпували саме національні меншини, особливо одна – єврейська. Скориставшись „голосами” українців, вони вже 16 років будують свою державу в державі на нашій землі. А заодно „нищать” український народ. Нас позбавили всіх заощаджень, права власності на наші природні ресурси, виробництво (хоча все це належало українському народові). Упродовж 16 років, без залучення справжніх власників – народу України – проводили злочинну приватизацію, привласнюючи і розбазарюючи народну власність і передаючи її іноземцям. Чи не є такі дії злочином проти українського народу та Української держави?” („За Українську Україну”, № 19, 2007, В.Ковалишен, „Маємо жити за Божим законом”). Актуализация мифа о «еврейском заговоре», целью которого является Украина, выглядит следующим образом: на пути к своей глобальной цели – мировому господству – евреи и крипто-евреи стремятся захватить (или уже захватили) командные позиции в политике, экономике, прессе Украины. Они в окружении президента и руководят его действиями, они и в правительстве и управляют всеми стратегически важными министерствами и ведомствами, они и в парламенте, где принимают законы, разоряющие и закабаляющие украинский народ. „Цікаво запитати шановного президента і його «любих єврейських друзів», які готували цю промову, чи вони самі вірять у те, що наобіцяли? Чи не ті самі казочки розповідали нам перед і під час президентських виборів 2004 року? А після виборів вони повиганяли з американо-ізраїльського агентурного утворення «Наша Україна» всіх етнічних українців і просто порядних людей, всі найвищі керівні посади в Україні стали передавати тільки представникам однієї з нацменшин, котра, за переписом, становить лише 0,23 відсотка це ж продовжують робити і сьогодні, віддавши МЗС України представнику єврейської нацменшини з українським прізвищем Арсенію Яценюку, котрий набравсь нахабства нищити національно-патріоточні сили і кіоски МАУП” („Українська газета плюс”, № 28, 2007, Георгій Білий, „Любі друзі” за чужий кошт”). „Серед нинішніх функціонерів і чиновників переважають сіоністи і їхні ставленики. Немає поліпшення й відносно активізації опору справжнісінькому мракобіссю сіоністів у сфері ідеології. Вони безсоромно товкмачать про свою «богообранність»... ” („Українська газета плюс”, № 33, 2007, М.Завадовський, „Юдофобію провокує сіонізм”). „Нам цікаво знати, чому євреї, які становлять лише 0,2 відсотка населення України, мають аж 45 відсотків депутатських місць у Верховній Раді і представляють інтереси майже половини населення України? ” („Українська газета плюс”, № 2, 2007, В.Кащук, П.Безпалько, „За вухами лящить од „котячої юшки”). „Ви знаєте кілька ... українських каналів? Відповідаю – жодного. В Україні всі канали жидівські... Жидівські канали в Україні насаджують не те що брудні, а гидотні факти неприродного, антигуманного характеру: садизм, статеві збочення, порнографію, жорстокі вбивства і безкінечний секс... Після них – хоч потоп. Але, гадаю, потоп станеться раніше і знесе і владу, і тих, хто насаджує в ЗМІ сатанизм, фашизм, сіонізм, расизм під «воплі і соплі» про антисемітизм, ксенофобію, нетолерантність” („Українська газета плюс”, № 8, 2007, В.Яременко, „Світ садистів в Україну прийшов не сам – його імпортували жиди”). Заканчиываются подобные обвинения, как правило, призывами к изгнанию евреев из всех сфер украинской жизни, намеками, а иногда и призывами к более радикальным мерам по их устранению. Тільки спільними зусиллями свідомих євреїв й українців можна створити надійну перешкоду цій суміші злочинності й психозу, захистити Україну від нової «Коліївщини», що об’єктивно назріває” („Українська газета плюс”, № 33, 2007, М.Завадовський, „Юдофобію провокує сіонізм”). „Що ж до зовнішніх планів Гітлера, то тут він також був передбачливо «послідовним» у діях проти євреїв, знищуючи їх у країнах, окупованих його військами, бо вбачав у юдеях своїх безпосередніх конкурентів на світове панування. Як бачимо нині, ці варварські дії Гітлера не були, з його погляду, безпідставними” („Персонал плюс”, № 39, 2007, В.Кузьменко, „Чому приховують мотиви гітлерівської політики стосовно юдеїв?”).
© 2002 - 2009 Евроазиатский Еврейский Конгресс
Наверх
|
|